загрібати


загрібати
-а́ю, -а́єш, недок., загребти́, -бу́, -бе́ш; мин. ч. загрі́б, загребла́, -загребло́; док.
1) перех. Збирати, гребти що-небудь у купу, в одне місце; згрібати. || розм. Набирати, зачерпувати.
2) перех., розм. Загарбувати, привласнювати. || Багато виторговувати; одержувати великі прибутки.
3) перех., розм. Загортати, засипати чим-небудь; прот. вигрібати.
4) перех. і без додатка. Горнути, гребти воду чим-небудь. || Працювати руками так, як під час плавання. || Йти, бігти клишаво, незграбно.
5) неперех. Гребти веслом, приводячи в рух човен. || Почати гребти.
6) тільки док., перех. Почати розгрібати, розривати що-небудь сипке.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "загрібати" в других словарях:

  • загрібати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • загрібатися — а/юся, а/єшся, недок., загребти/ся, бу/ся, бе/шся; мин. ч. загрі/бся, загребла/ся, загребло/ся; док. 1) Заглиблюватися, заховуватись у що небудь, загортаючи, засипаючи себе чимось. || розм., рідко. Проникати куди небудь, врізуючись, заглиблюючись …   Український тлумачний словник

  • загрібання — я, с. Дія за знач. загрібати …   Український тлумачний словник

  • вгрібати — (угріба/ти), а/ю, а/єш, недок., вгребти/ (угребти/), бу/, бе/ш; мин. ч. вгріб, вгребла/, вгребло/; док., перех. Класти щось у заглиблення й закидати зверху чим небудь сипким; загрібати …   Український тлумачний словник

  • згрібати — згребти (гребучи, збирати докупи, в одне місце), гребти, горнути, згортати, згорнути, громадити, згромаджувати, згромадити, загрібати, загребти, зволікати, зволокти, зволочити Пор. нагортати 1) …   Словник синонімів української мови

  • згрібати — а/ю, а/єш, недок., згребти/, бу/, бе/ш, док., перех. 1) Гребучи чим небудь, збирати в одне місце, докупи. 2) Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки небудь. 3) тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що небудь у руку (руки), рукою… …   Український тлумачний словник

  • закопувати — закопати 1) (кого що в що, у чому й без додатка зробивши заглиблення й поклавши в нього кого / що н., закидати зверху чимось сипким), заривати, зарити, загрібати, загребти, у[в]копувати, у[в]копати, у[в]ривати, у[в]рити, у[в]грібати, у[в]гребти… …   Словник синонімів української мови

  • привласнювати — 1) = привласнити (робити що н. своєю власністю, видавати за своє); загрібати, загребти, хапати, цупити, замотувати, замотати (перев. чужі гроші, майно); підгрібати, підгребти, присусіджувати, присусідити (приєднуючи до свого); у[в]таювати,… …   Словник синонімів української мови

  • гарбати — аю, аєш, розм. 1) перех. Те саме, що загрібати. 2) перех. і без додатка.Грабувати …   Український тлумачний словник

  • загребистий — а, е, розм. 1) Яким можна або який може добре, багато загрібати. 2) Те саме, що загребущий 1) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.